якщо бог і є — він, напевно, збирає тусовку століття
чи планує йти війною на пекло

бо інакше як пояснити, для чого він збирає в себе найкращих

в художньому магазині докупляла новий холст та фарби. І там був класний вибір святкових листівок.
На очі потрапилась - «моя любов-як понос, неможливо втримати».
Подумала, що Льоша зацінив би.

Ти не лякайся, що ніженьки босії
Вмочиш в холодну росу,
Я ж тебе, милая, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.

Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тепло – ні вітру, ні хмар,
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, мов жар.

💔

вчора на вечерю завітала соседушка і принесла мені такі чарівні лілії.
а сьогодні завітала Аміна і подарувала підставку для арома паличок.

такі приємні дрібнички, такі чудові люди навколо🫶🏻

моторошна історія заснована на реальних подіях.
трошки флешбеків, так як мала схожий досвід уваги до мене на грані сталкінгу.
з розвитком соц.мереж, мені здається, це взагалі отримує нові оберти.

шось через ці нагадування стала відчувати синдром втрачених можливостей

сьогодні я котосіттер цієї білої хмаринки🫶🏻☁️